Матеріали
-
Плівки Міндіча: кооператив “Династія” і держава як приватна справа
Михайло Ткач опублікував матеріал на основі так званих плівок Міндіча – розшифровок розмов, зафіксованих НАБУ та САП у рамках операції “Мідас” в квартирі Тимура Міндіча на вулиці Грушевського, 9А. Матеріал УП виходить за рамки звичного кримінального репортажу. Це не про гроші. Це про те, як виглядає Україна зсередини – очима тих, хто нею керує в неформальний спосіб. Три друга президента за одним столом Розмова відбувається 30 червня 2025 року. До Міндіча приходить Сергій Шефір – колишній перший помічник президента, співвласник студії “Квартал 95”, людина, яку в медіа прийнято описувати як “найближчий товариш Зеленського”. Тема розмови – Олексій Чернишов, віце-прем’єр-міністр та міністр єдності, який сім’ю днями отримав підозру від НАБУ і…
-
Велике будівництво: куди поділись 10 мільярдів і чому правоохоронці досі мовчать?
Шмигаль у грудні 2021-го стояв перед камерами і вимовив це майже з гордістю: понад десять мільярдів доларів. Стільки на той момент було витрачено на “Велике будівництво”. Сума, яка вкладається в голові не одразу – бо це не просто бюджет однієї програми. Це більше, ніж річний бюджет цілої низки європейських країн. Це 11% усього держбюджету України, що осіли в одному відомстві – “Укравтодорі”. Тільки за 2020-2021 роки в дорожній сегмент влили 195,3 мільярда гривень. А потім почалась війна. І “Велике будівництво” тихо перейменували в “Велике відновлення”. І це, мабуть, найкрасномовніше, що можна сказати про долю проєкту: він не закінчився скандалом, не закінчився посадками, не закінчився парламентським розслідуванням. Він просто змінив вивіску.…
-
OnePlus 15+Oneplus buds 3 – флагманський смартфон та топові навушники
OnePlus – це той випадок, коли ви платите виключно за функціонал, а не за гучне ім’я. Пристрої OnePlus не настільки відомі, як Apple. Але за якістю, надійністю та різноманіттям нічим йому не поступаються. Сьогодні поговоримо детально про смартфон OnePlus 15 (https://stls.store/uk/smartfony/lineyka:15-2_proizvoditel:oneplus/) та бездротові навушники Oneplus buds 3. OnePlus 15 – флагманська якість за доступною ціною OnePlus 15 – преміальний мобільний пристрій, випущений наприкінці минулого року. Потужний, функціональний. Працює від процесора Snapdragon 8 Elite Gen 5, завдяки чому є можливість користуватися одночасно кількома додатками і пристрій при цьому не зависає. 6,78-дюймовий Amoled дисплей має частоту оновлення 165 Гц проти стандартної 120. Це забезпечує менше навантаження на очі, більш плавну картинку,…
-
Справжній Кабінет Міністрів. Плівки Міндіча: повний текст
Пам’ятаєте, як починалася ця вся історія? Майже рівно шість років тому. Щойно обраний президент Зеленський стоїть у залі Верховної Ради і каже: “Кожен з нас – президент. Не 73%, які за мене голосували, а всі 100% українців. Це не моя, це наша спільна перемога. І це наш спільний шанс, за який ми несемо спільну відповідальність. Щойно не тільки я приймав присягу – кожен з нас поклав руку на Конституцію і кожен з нас присягнув народу України.” Що мав на увазі Зеленський, коли казав, що кожен з нас – президент? Відповідь дають записи НАБУ які оприлюднив Олексій Гончаренко. Цитую наведений ним протокол за результатами проведення оперативно-технічного заходу аудіоконтролю особи. Епізод 1.…
-
Батут для дітей і дорослих: як вибрати безпечну модель
Стрибки на батуті вже давно трансформувалися з простої розваги на повноцінний вид активності, який забезпечує потужне лімфодренажне навантаження та дарує неперевершене відчуття польоту. Сьогодні якісний батут є обов’язковим атрибутом сучасного заміського будинку або дачі, стаючи центром тяжіння як для малечі, так і для дорослих. Однак, за зовнішньою простотою конструкції ховається безліч інженерних рішень, від яких безпосередньо залежить безпека користувачів та тривалість експлуатації снаряда в умовах змінного клімату та високих динамічних навантажень. Які бувають батути Сучасний ринок пропонує широкий модельний ряд, адаптований під різні умови та цілі використання. Каркасні моделі вважаються найбільш універсальними: вони базуються на сталевій рамі та оснащуються захисними сітками. Спортивні батути відрізняються підвищеною жорсткістю полотна та потужними пружинами,…
-
Світ платить за зброю: хто перевитрачає, хто накопичує, хто йде на дно?
У квітні 2026 року Стокгольмський інститут досліджень миру оприлюднив свіжу статистику світових військових витрат за 2025 рік – $2,887 трлн при глобальному ВВП $117,2 трлн. На перший погляд це просто колонки цифр. Якщо подивитися крізь оптику Джованні Арріґі – картина зовсім інша. Це не звіт про те, скільки хто витратив на танки. Це знімок того, у якій точці системного циклу накопичення капіталу зараз перебуває кожен з ключових гравців. Арріґі описав, що гегемон у фазі занепаду починає витрачати на утримання глобальної системи більше, ніж вона йому приносить. Іспанія XVI століття. Голландія XVIII. Британія початку XX. Кожен з них у певний момент перетворювався з виробника на рантьє, і їхні військові видатки відносно…
-
Економіка медіа, провали регулювання та бульбашка цензури
У всьому демократичному світі останнє десятиліття стало епохою медійного парадокса. З одного боку, ще ніколи в історії інформація не була настільки доступною; з іншого – ще ніколи держави не отримували стільки інструментів і легітимаційних приводів, аби втручатися в роботу незалежних редакцій. Боротьба з дезінформацією, фейками, ворожою пропагандою та «шкідливим контентом» стала тим юридичним і моральним каркасом, на якому всі держави, від США та Великої Британії до України, Угорщини та Грузії, будують нові режими медіарегулювання. Як не парадоксально, ці режими часто мають вторинним наслідком знищення саме тих незалежних голосів, які вони нібито захищають. Але всі спроби держав “впорядкувати” інформаційний простір під приводом боротьби з дезінформацією, навіть під час війни, структурно посилюють залежність медіа від влади та грантодавців, перетворюють…
-
Ручне регулювання і його ціна: хто заплатить за січневі рішення на ринку електроенергії
Січнева турбулентність на ринку електроенергії, яка спершу виглядала як черговий епізод цінової нестабільності, поступово перетворюється на системну проблему. І її наслідки можуть виявитися глибшими, ніж здавалося на початку. Йдеться не лише про цінові коливання чи репутаційні втрати окремих гравців. Схоже, держава ризикує перекласти фінансові наслідки власних рішень на найбільшу енергогенеруючу компанію країни – Енергоатом. І це питання вже виходить за межі корпоративного балансу – воно стосується стійкості всієї енергосистеми. Ручне регулювання як антикризовий інструмент У січні регулятор підвищив граничні ціни (прайс-кепи) на ринку електроенергії. Формально – з благородною метою: стимулювати імпорт у період дефіциту потужностей, спричиненого обстрілами та руйнуванням енергетичної інфраструктури. Логіка була простою: вищі цінові обмеження – більша економічна…
-
Соратник Медведчука Богдан Пукіш створив ОЗУ з метою систематичного привласнення та розтрати бюджетних коштів
Бізнесмен і соратник Медведчука Богдан Пукіш, який постачав неякісні деталі до мін українського виробництва та наживався на завищених цінах на браковану продукцію, продовжує уникати покарання. Правозахисники вважають, що Пукіш створив організовано злочинне угруповання, залучивши до схем правоохоронців і високопосадовців. Нагадаємо, у травні 2025 року “5 канал” опублікував розслідування про 120 тисяч неякісних мінометних мін українського виробництва, які фактично ставили під загрозу життя українських військових. Виробником бракованих боєприпасів був “Павлоградський хімічний завод”, а постачальником неякісних деталей до них – ПП “ВЕСТХІМ”, що належить соратнику Медведчука Богдану Пукішу. Менш ніж за місяць до виходу розслідування, у квітні 2025-го, Служба безпеки України затримала двох керівників ПХЗ та двох чиновників Міноборони, їх узяли під…
-
Ігор Шевгеньов організував багатомільйонну схему, що сколихнула бізнес-середовище
Український підприємницький сектор уже навчився виживати під час війни, блекаутів і логістичних криз. Проте поряд із цими викликами існує ще одна небезпека – фінансові конструкції, замасковані під «вигідну торгівлю» стратегічно важливими товарами. Саме до таких історій, за інформацією, яку мають учасники ринку, належить кейс чоловіка, відомого під різними прізвищами (Шевгеньев/Шевгеньов (Дорофеев) Игорь), але справжнє ім’я у нього Шевгеньов Ігор Олександрович, віком близько 35 років, який мешкає у Вінниці, але працює фактично по всій державі. Його спеціалізація виглядала максимально переконливою: шини у повному циклі, запчастини для вантажного транспорту, агротехніка, генератори – усе те, що в умовах воєнної економіки має стабільний попит і швидку оборотність. Саме на цьому ґрунті, за словами співрозмовників,…




















