Матеріали
-
Юрій Іванющенко знову під вартою: ВАКС заочно заарештував “Юру Єнакіївського”
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 16 червня 2026 року ухвалила заочно взяти під варту колишнього народного депутата Юрія Іванющенка, відомого як “Юра Єнакіївський”, пише Ірина Салій у виданні “Судовий репортер”. Підозру в співучасті у легалізації одержаних злочинним шляхом 18 гектарів на Кільцевій дорозі Київської області Іванющенку НАБУ повідомило ще у вересні 2025-го. Сам він не затриманий, розслідування ведеться заочно. І, як зазначає видання, інкримінований епізод далеко не найстрашніше і не найцікавіше з того, що цьому фігуранту свого часу приписували. Зате нова справа стала чудовою нагодою побачити, як живе колись всесильний нардеп, як дає собі раду з правоохоронцями, вибудовує стосунки з новою владою і зберігає активи в Україні. І яку роль…
-
Ми точно хочемо воювати історією? Чотири постаті, яких у нас є повне право пам’ятати, але яких ми не піднімаємо на п’єдестал…
Є одна гра, у яку два народи можуть грати нескінченно, і виграє в ній завжди третій. Це гра в рахунок. Хто кого першим, хто кого більше, чиї села горіли частіше і чиї діти лежать глибше. Правила прості: ти кладеш на стіл своїх мерців, я кладу своїх, і так доти, доки між нами вже неможливо збудувати нічого, крім спільної ями. москва знає ці правила краще за нас обох, бо саме вона їх і писала. Як нас навчили ненавидіти правильно Після Другої світової Польща формально лишалася державою, а фактично була територією під тоталітарним контролем москви – через маріонетковий режим ПНР і спецслужби UB та SB, які до останнього кабінету курувалися НКВС і…
-
Олег Горецький і медіація: як навчитися вирішувати конфлікти без суду, нервів і зіпсованих стосунків
Кожен із нас хоча б раз опинявся в ситуації, коли звичайна суперечка виходила з-під контролю. Розмова з сусідом про паркан переростала в багаторічну ворожнечу, ділові партнери переставали чути одне одного, а сімейна сварка затягувалася так, що причина давно забулася — а образа лишилася. Ми втягуємося в протистояння майже несвідомо, а виходити з нього доводиться довго, дорого й болісно. Про те, як діяти в таких ситуаціях розумно й без втрат, докладно розповідає практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький у книзі «Сам собі медіатор». Ідейне підґрунтя цієї роботи автор виклав ще в матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», і саме звідти виростає головна ідея видання. Назва…
-
Криптокарта с нуля: пошаговый старт
Многих останавливает не идея тратить цифровые активы напрямую, а ощущение, что настройка потребует технических знаний и часов возни. На практике путь от регистрации до первой оплаты в магазине занимает меньше времени, чем кажется, и не требует понимания блокчейна на уровне разработчика. Достаточно аккуратно пройти несколько типовых экранов, и инструмент готов к работе. Пройдем весь маршрут по шагам: создание аккаунта, верификация, пополнение баланса и первая покупка. Разберем, где новичок обычно спотыкается и как этого избежать. А в конце посмотрим, что делать после первой оплаты, чтобы карта стала удобным повседневным инструментом, а не разовым экспериментом. Шаг первый: регистрация и верификация Старт всегда начинается с создания учетной записи в сервисе-эмитенте. Нужны электронная почта…
-
Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок
Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати. Ціна перемоги, про яку не прийнято говорити Головна теза Горецького звучить майже провокативно: у…
-
Тест на імунітет: як антикорупційна система України провалила перевірку на одному призначенні
Документи, покладені в основу цього матеріалу, надані адвокатом Андрієм Циганковим, який протягом квітня–травня 2026 року звернувся до низки державних органів із запитами на публічну інформацію в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації». У відповідь адвокат отримав офіційні листи Міністерства юстиції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, копії наказів про призначення, контракту, листа-погодження Київської міської державної адміністрації та інші документи. Саме ці документи — а не чутки, анонімні джерела чи інтерпретації — є фактичною базою для висновків, викладених нижче. Повний перелік документів із зазначенням реквізитів наведено наприкінці статті. Кожен висновок у тексті супроводжується посиланням на конкретний документ за його номером у переліку — наприклад, [Документ. 4]. Усі документи…
-
“Корисні патріоти”: як без жодної ракети зупинили оборонний завод «Вестхім» Богдана Пукіша
У війні виробниче підприємство можна вивести з ладу без удару по цеху. Достатньо послідовності публікацій, керованого темпу й правильно підібраних емоційних тригерів. Результат той самий, що від ракети: зупинене виробництво, розірвані контракти, заблоковане фінансування. Різниця лише в тому, що цей механізм не залишає вирви й не потрапляє у зведення втрат. Цей матеріал не про захист конкретної людини. Це розбір методу на прикладі кампанії проти івано-франківського підприємця Богдана Пукіша та його підприємства ПП “ВЕСТХІМ”, виробника корпусів мінометних мін, внесеного до реєстру виробників озброєння. Питання не в тому, чи бездоганний фігурант. Питання в іншому: чи можна в Україні зруйнувати репутацію виробника оборонної продукції без жодного доведеного факту. Механіка кампанії відтворювана й застосовна…
-
Феміда під замком: чому законопроект 7033-д б’є по праву, яке не можна обмежувати навіть на війні
3 червня 2026 року Комітет Верховної Ради з питань правової політики зробив те, що рідко робить із власними дітищами: відклав розгляд законопроекту, який сам же й виношував три роки. Йдеться про проект №7033-д про запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень, серед авторів якого голова цього ж комітету Денис Маслов, Микола Стефанчук, Анатолій Гунько та інші, пише “Судово-юридична газета”. Офіційна причина паузи звучить майже технічно: термінологічні суперечності та політичні розбіжності між фракціями. У комітеті, до речі, так і не змогли домовитися, де закінчується “загальний доступ” (знеособлена публікація рішень) і починається “повний доступ” (доступ для учасників процесу та уповноважених органів), тож Маслов запропонував провести додаткові внутрішні консультації. Але справжня проблема…
-
Тест на імунітет антикорупційної системи України, частина 2: Провадження було. Призначення відбулося. Хто його погодив?
Частина друга розслідування. Як з’ясувалося, кримінальне провадження проти майбутнього директора експертної установи відкрили ще до його призначення — а сам наказ погодив, серед інших, антикорупційний підрозділ Міністерства юстиції Цей матеріал є продовженням статті «Тест на імунітет: як антикорупційна система України провалила перевірку на одному призначенні». У першій частині йшлося про те, що НАЗК зафіксувало ознаки кримінального правопорушення у деклараціях Максима Кисельова, після чого його було призначено директором Київського НДІ судових експертиз без перевірки конфлікту інтересів. Нові офіційні відповіді, отримані адвокатом Андрієм Циганковим на початку червня 2026 року, суттєво доповнюють і частково перевертають цю картину. Про джерело документів Як і в першій частині, усі документи надані адвокатом Андрієм Циганковим і отримані…
-
Проблемні питання повноважень Президента стосовно санкційних рішень РНБО
Реагування держави України на безпрецедентні виклики та загрози, створені російською федерацією, неминуче вимагає оперативних, ефективних, рішучих та дієвих заходів, спрямованих на захист державного суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу. На цьому тлі запровадження в Україні у 2014 році санкційного механізму стало логічним кроком. Проте запропонований шлях його реалізації викликає низку правових питань. Сучасна практика застосування санкцій дедалі виразніше демонструє тенденцію до розмивання меж між конституційно визначеними повноваженнями суб’єктів владних повноважень та фактичним здійсненням ними своїх функцій. Формально, за логікою законодавця, запровадження санкційних обмежень через введення їх в дію указами Президента обґрунтовується, як потреба невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці держави. Однак за…























